Новини компанії

Надшвидкий старт: чому відновлювана генерація стала випробуванням для економіки України

Як подолати протиріччя щодо тарифів на «зелену» енергію і нестачу балансуючих потужностей

МАРИНА ГРИЦИШИНА,консультант із правового забезпечення проектів відновлюваної енергетики Sayenko Kharenko

ОЛЕКСАНДР ЧАРУН,

заступник директора ТОВ «Вінд Фарм»

Питання подальшої долі відновлюваної енергетики є одним з найбільш обговорюваних на вітчизняному енергоринку. За останні роки виробництво електроенергії із альтернативних джерел в Україні значно збільшилося. У той же час це поставило руба питання щодо платежів інвесторам, які вклалися у такі проекти. З огляду на постійне обговорення ретроспективного зниження «зелених» тарифів для виробників енергії із ВДЕ, дедалі актуалізується й потреба в поліпшенні інвестиційного клімату та дотриманні прав інвесторів. Як усі ці проблеми перетинаються «на полі» відновлюваної генерації, спеціально для Mind розповіли експерт з енергетичних проектів Марина Гріцишина та заступник директора ТОВ «Вінд Фарм» Олександр Чарун.

28 жовтня 2019 року в НЕК «Укренерго» пройшов круглий стіл на тему «Проблеми та перспективи розвитку ОЕС України в середньостроковій перспективі в контексті підготовки Звіту з відповідності (достатності) генеруючих потужностей».

Головною темою обговорення був подальший розвиток відновлюваних джерел енергії («ВДЕ»), який розглядався як неконтрольований для енергетичної системи України та як перепона для економічного розвитку країни. Крім того, викристалізувалася ще одна проблема – за Звітом з відповідності (достатності) генеруючих потужностей («Звіт») розвиток ВДЕ не узгоджений з можливостями забезпечення їх балансування.

При цьому головні рекомендації Звіту полягають у подальшому розвитку атомної генерації, модернізації вугільних блоків ТЕС та обмеження виробництва електроенергії із ВДЕ. Але чи дійсно це відповідає поточному розвитку ВДЕ в Україні та світі?

Чи був розвиток ВДЕ неконтрольованим?

Розвиток ВДЕ в Україні підтримується протягом останніх 10 років. Так, 25 вересня 2008 року був прийнятий закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення «зеленого» тарифу». 18 жовтня 2012 року ухвалено Рішення Ради Міністрів Енергетичного співтовариства D/2012/04/MC-EnC про впровадження Директиви 2009/28/ЕС, за яким Україна взяла зобов’язання досягти 11% ВДЕ в загальній структурі енергоспоживання країни до 2020 року. Додатково взяті Україною зобов’язання щодо 11% ВДЕ до 2020 року були підтверджені 1 жовтня 2014 року при ухвалені Кабінетом Міністрів України Національного плану дій з відновлюваної енергетики на період до 2020 року. Крім того, 18 серпня 2017 року урядом була схвалена Енергетична стратегія України на період до 2035 року, якою передбачено 25% ВДЕ в загальному первинному постачанні енергії до 2035 року.

Тобто поточному розвитку ВДЕ передували встановлення «зеленого» тарифу, прийняті Україною міжнародні зобов’язання та затвердження стратегії до 2035 року. Тому протягом останніх 10 років розвиток ВДЕ був скоріше цілеспрямований, ніж неконтрольований.

Свідченням досягнення Україною встановлених цілей щодо ВДЕ є наступні факти:

Але потужність збудованих об’єктів ВДЕ досі не перевищила встановлені для України зобов’язання щодо 11% ВДЕ, а лише значно наблизила Україну до цієї мети. Так, з великими ГЕС потужність ВДЕ складає лише 9%.

Усі інвестори, які реалізували та продовжують реалізацію проектів ВДЕ в Україні, знають про зобов’язання та стратегію України з цього питання. Тому досить дивно, що про це не знали інші учасники ринку електричної енергії України, коли під час обговорення Звіту оператором системи передачі зазначається однією із проблем енергосистеми неконтрольований розвиток ВДЕ. 

Чи дійсно розвиток ВДЕ є перепоною для розвитку економіки?

Швидкий розвиток «зеленої» генерації в Україні зараз створює певні проблеми з балансуванням енергосистеми. Але проблема полягає не в тому, що будівництво відповідних об'єктів – шкідливе, а в тому, що в Україні відсутні балансуючі потужності для збільшеної кількості ВДЕ.

Як зазначалося в попередній публікації MindЗвіт оператора системи передачі потрібен для визначення резерву потужностей. У разі коли генеруючих потужностей недостатньо, на підставі затвердженого НКРЕКП Звіту, оператор системи передачі повинен розробити пропозиції щодо конкурсу на нові генеруючі потужності. Однак Звіт за 2018 рік досі не затверджений НКРЕКП, та не ініційовано конкурс на генеруючі потужності.

При цьому, за висновками «Укренерго», саме через відсутність балансуючих потужностей балансування ВДЕ наявними в енергосистемі потужностями є досить дорогим, неефективним та гальмує розвиток економіки України. Проте, чи є в цьому «провина» лише відновлюваної генерації?

За даними BloombergNEF, інвестиції у відновлювану енергетику України у 2018 році збільшилися уп'ятеро – до рекордних $2,1 млрд. При цьому вартість електроенергії із відновлюваних джерел постійно знижується. Так, за даними Міжнародного агентства з відновлюваних джерел енергії (IRENA), вартість енергії (LCOE) для офшорних ВЕС у 2018 році складала $60 за 1 МВт*год, а до 2030 року очікується зниження вартості до $30–50 за 1 МВт*год.

При цьому за даними 2018 року вартість електроенергії атомної генерації складає $189 за 1 МВт*год, а вугільної генерації – $143 за 1 МВт*год. Тому навіть «зелений» тариф для ВЕС в Україні набагато нижчий, ніж вартість електроенергії із традиційних джерел – 101,8 євро за 1 МВт*год у 2019 році та 90,5 євро за 1 МВт*год з 2020 року. Та це лише порівняння вартості електроенергії без урахування екологічної складової кожної генерації.

Разом із тим проекти ВДЕ можуть не лише створювати проблеми, але й покращувати роботу енергосистеми. Так, у Донецькій області почалася реалізація проекту ВЕС потужністю 800 МВт. Цей проект дозволяє не лише постачати «зелену» електроенергію, але й вирішує питання енергопостачання м. Маріуполь. Крім того, проект спрямований на залучення інвестицій у локалізацію виробництва вітрових турбін в Україні, що може стати поштовхом до розвитку машинобудівної галузі країни.

Тобто ВДЕ – це не найдорожча електроенергія. А можливість зробити прорив не лише в енергетиці, а й в інших галузях.

Чи є розвиток ВДЕ причиною зростання ціни на електричну енергію?

Згаданий Звіт починав готуватися ще з 2018 року – тож у ньому було зроблено декілька припущень щодо початку роботи нового ринку електроенергії. Оскільки документ ще й досі не затверджений та, можливо, буде доопрацьовуватися зараз, після запуску ринку електричної енергії, то витрати на залучення консультантів для його розробки і моделювання основних припущень виявились марними.

Звіт вважає розвиток ВДЕ основною причиною подальшого зростання ціни електричної енергії на ринку. Але чи дійсно це є правдою?

Основними рекомендаціями, зазначеними в документі щодо подальшого розвитку галузі, є подовження строку експлуатації всіх атомних блоків на 20 років, реконструкція ТЕС для подовження строку експлуатації та відповідності екологічним нормам, затвердження яких очікується.

Але така реконструкція ризикує призвести до зростання ціни на електричну енергію. По-перше, на ній можуть позначитися ті декілька мільярдів євро, які необхідні для реконструкції атомних енергоблоків. По-друге,  населення оплачує найдорожчу атомну електроенергію у вартості товарів та послуг, податках тощо, але не в ціні самої електричної енергії. Чи бажає населення сплачувати за реконструкцію атомних енергоблоків для того, щоб через 20 років сплатити за їхнє виведення з експлуатації? Це питання здається риторичним.

Які заходи передбачає Звіт для мінімізації ризику від розвитку ВДЕ?

Попри наявність позитивних моментів від розвитку ВДЕ в Україні, Звіт пропонує шляхи боротьби з подальшим розвитком ВДЕ. Зокрема, наступні:

  • Квотування обсягів впровадження ВДЕ з обґрунтуванням технічних та економічних причин. Тобто введення аукціонів для ВДЕ, які презентувалися як конкурентне стимулювання розвитку ВДЕ, насправді мають обмежити розвиток відновлюваної генерації та не допустити стимулювання подальшого будівництва відповідних об’єктів.
  • Обмеження потужності ВЕС та СЕС. Держава гарантує викуп усієї електроенергії, виробленої з ВДЕ, тому за обмеження ВЕС та СЕС сплатити повинен споживач. Але чому неможливо почати впроваджувати механізми балансування для запобігання таких витрат – знову питання залишається відкритим.
  • Використання можливості відмови у приєднанні електростанцій з негарантованою потужністю до мереж. Проте, відповідно до закону «Про ринок електричної енергії», оператор системи передачі та оператори систем розподілу не мають права відмовити в приєднанні електроустановок замовника до системи передачі або системи розподілу за умови дотримання замовником кодексу системи передачі та кодексу систем розподілу.

Що насправді очікують інвестори ВДЕ?

Здається, що інвестори відновлюваної генерації більше стурбовані браком балансуючих потужностей, ніж інші учасники ринку. Так, ДТЕК планує наступного року запустити пілотний проект системи накопичення електроенергії (energy storage).

Європейський банк реконструкції та розвитку разом з Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC) також долучаються до реалізації проектів із застосуванням систем накопичення електроенергії. Так, 29 жовтня 2019 року під час Міжнародного інвестиційного форуму RE: think Invest in Ukraine (Маріуполь) був підписаний Меморандум між ЄБРР та «Укренерго» щодо спільної реалізації проекту розбудови мережі накопичувачів енергії (energy storage). Окрім цього, під час форуму «Укренерго» уклало з IFC консультаційну угоду про технічну допомогу щодо впровадження аукціонів для інвесторів у системи накопичення електроенергії в Україні.

Отже, не дочекавшись законопроекту про запровадження стимулюючих механізмів встановлення на електростанціях потужностей для акумуляції електричної енергії відповідно до закону №2712-VIII, інвестори намагаються самостійно вирішити технічні проблеми енергетичної системи України.

Таким чином, для подальшого розвитку ВДЕ важливо не лише створювати умови для стимулювання інвестицій, але й вирішувати питання щодо роботи відповідних об’єктів на ринку електроенергії через належне забезпечення балансуючих потужностей. Лише комплексний підхід до розвитку ВДЕ може дозволити збільшити виробництво електроенергії із відновлюваних джерел та не призведе до суттєвого збільшення цін на неї.

 

Судом по галузі

Рішення одного суду може: 

зруйнувати цілу галузь відновлюваної енергетики, зіпсувати інвестиційний клімат в країні в цілому та підірвати довіру міжнародних донорів та банків

Українська асоціація відновлюваної енергетики (УАВЕ) виступає за відміну рішення  Окружного адміністративного суду Києва про призупинення дії постанов НКРЕКП №954 та №955 від 7.06.2019 р, якими встановлені тарифи для Укренерго на передачу електроенергії та послуги диспетчерського управління, так як воно призведе до невиплат виробникам електричної енергії з відновлюваних джерел (ВДЕ). 

Такі дії стануть порушенням Закону України, який гарантує викуп всього обсягу такої електроенергії та призведуть до погіршення інвестиційного клімату в країні й порушення зобов’язань перед вітчизняними і міжнародними кредиторами (ЄБРР тощо). 

В галузь відновлюваної енергетики за останні 5 років вкладено 2,5 млрд. євро. Більшість з об’єктів кредитовані у вітчизняних чи міжнародних фінансових установах. Невиплати “зеленого” тарифу призведуть до зупинки будівництва нових об’єктів та порушення зобов’язань перед фінансовими інституціями, що фактично заморозить розвиток галузі відновлюваної енергетики та представить Україну у міжнародному колі як ненадійного партнера, котрий не може дотримуватися зобов’язань, які на себе бере. У вигляді тимчасового заходу, вважаємо, що НКРЕКП повинно терміново прийняти повторні рішення щодо призначення тарифів для Укренерго на передачу електроенергії та послуги диспетчерського управління. 

Нагадаємо, що УАВЕ та більшість учасників ринку виступала за перенесення запуску нового ринку електроенергетики через технічні, організаційні та фінансові ризики, які не усунули до дати впровадження реформи. 

Офіційна позиція УАВЕ: https://uare.com.ua/uave-ofitsijno/674-uave-vistupae-za-vidminu-rishennya-okruzhnogo-administrativnogo-sudu-kieva-shchodo-skasuvannya-tarifiv-ukrenergo.html

Повернутися в майбутнє


Українська асоціація відновлюваної енергетики направила в Офіс Президента України, в Міністерство енергетики та захисту довкілля України Комітет ВРУ з питань енергетики та ЖКП пропозиції щодо вирішення проблем на ринку електроенергетики. 
Зокрема, пропонується:

— відмовитися від ідеї ретроспективного перегляду зобов'язань держави щодо вже здійснених інвестицій;
— оновити енергостратегію України з чітким планом заміщення старих потужностей новими ВДЕ;
— терміново протягом року приватизувати всі без виключення вугільні шахти, ТЕС і ТЕЦ;
— забезпечити перехід до ринкових цін на електричну енергію для населення (субсидії для вразливих категорій споживачів);
— щодо підписаних до 31.12.2019 pre-PPA:
* скоротити строк введення в експлуатацію проектів ВДЕ з наданням "зеленого" тарифу;
* надати можливість добровільної реструктуризації умов pre-PPA зі зниженням рівня "зеленого" тарифу та продовженням терміну дії договору;
* одночасно забезпечити проведення аукціонів зі значними квотами, які забезпечать конкурентну реалізацію проектів по pre-PPA;
 скасувати пільгу щодо ПДВ на імпорт обладнання ВДЕ;
 збільшити мито на імпорт електроенергії з країн, які не є членами Енергетичного Співтовариства, з метою фінансування розвитку ВДЕ та заходів з енергозбереження;
 скасувати 3,2%-ву пільгу по акцизу на електроенергію ВДЕ, кошти з акцизу на всю електроенергію спрямувати на виплату пільг і субсидій громадянам;
 підвищити ставку податку за СО2, кошти спрямувати на виконання держгарантій у секторі ВДЕ.

Дотримання гарантій виробникам «зеленої» енергії забезпечені законом

2 вересня відбулася пресконференція нового очільника Міністерства енергетики та захисту довкілля Олексія Оржеля, де йшлося про пріоритети діяльності Міністерства. 

Олексій Оржель заявив, що об'єднання колишніх Міністерства енергетики та вугільної промисловості і Міністерства екології та природних ресурсів усунуло конфлікт інтересів між двома відомствами: «Яка логіка закладалася у таке об'єднання? Ми заклали у неї зміну погляду на питання екології, захисту довкілля та енергетики. Попри ті глобальні тенденції, які є у світі, зокрема, захисту клімату, ми не можемо надалі залишати конфлікт на рівні міністерств. Ми маємо забезпечити формування політики максимально комплексно. Ми вирішуємо, які ресурси будуть використовуватися, які надра будуть видобуватися, як ми далі будемо їх транспортувати, чи обираємо ми традиційну енергетику та зменшення її впливу на довкілля... Ми аналізуємо, які втрати ми маємо на шляху до споживача, можливо, нам треба змінити тренд. Найближчим часом ви побачите програму уряду, вона готується, перебуває на фінальній стадії». Пріоритетними сферами розвитку міністр назвав відновлювану енергетику, акумулюючі потужності, нарощування видобутку власних енергоносіїв, ефективне поводження з відходами, питання охорони довкілля: «З одного боку ми маємо бути максимально енергонезалежними, з іншого – екологічно ефективними». Серед запитань до міністра прозвучало й питання щодо дотримання гарантій виробникам «зеленої» енергії через проблеми з рішеннями окружних судів. «Гарантії держави зафіксовані на рівні закону. Ми зобов’язані виконувати ці гарантії для того, щоб забезпечити стабілізацію інвестиційного клімату», – відповів Олексій Оржель.

5 червня 2018 р. відбулось призупинення роботи СЕС.

Чому зниження зеленого тарифу відкине Україну в минуле

Іван Надєїн

Останніми днями киплять пристрасті навколо зеленого тарифу. Влада посилює тиск на відновлювану енергетику. Позиція, яку висловлюють офіційні представники: потрібно знизити зелені тарифи, бо "вони надто високі", і будьте готові, дорогі інвестори, зробити це ретроспективно, тобто заднім числом.

Фактично мова йде про експропріацію частини прибутків, бо держава не хоче виконувати раніше взяті на себе зобов’язання.

Які ж наслідки матиме подібне рішення?

Хочу нагадати, яку роль відіграє відновлювана енергетика в Україні та світі. Частка відновлюваних джерел (сонце, вітер, біомаса, біогаз) у загальному виробництві електроенергії у світі складає 33%. Для порівняння в Україні – лише 3,3%.

Протягом минулого року сукупна потужність об’єктів відновлюваної енергетики у світі зросла на 8%. Четвертий рік поспіль будується більше об’єктів відновлюваної енергетики, аніж об’єктів традиційної енергетики. В галузі працює близько 11 млн осіб.

Фактично всі розвинуті країни, та й не лише вони, зробили ставку на відновлювану енергетику.

Бо це: нові інвестиції;

нові робочі місця;

нові технології;

зниження шкідливих викидів в атмосферу;

збільшення тривалості життя населення.

Останні 4 роки у нас з’явилися передумови, щоб Україна почала наздоганяти розвинуті країни. З 2015 року ввели в експлуатацію 3 899 МВт нових потужностей об’єктів відновлюваної енергетики. Загальний об’єм інвестицій склав близько 3,3 млрд євро!

Основні причини, чому інвестори пішли в галузь – довіра до нової влади, сподівання на відсутність корупції, конкурентні і стабільні правила гри на ринку. Ключове – довіра.

Але ініціатива нинішньої влади щодо зниження зелених тарифів може зруйнувати цю довіру.

Спільна позиція інвесторів, які вкладають кошти в українську економіку, полягає в наступному:

- за жодних умов не можна змінювати правила гри під час самої гри, тим паче, знижувати тарифи (а це ключовий параметр для будь-якого інвестора), заднім числом;

- лише розмови про погіршення умов для інвесторів відлякують багатьох тих, хто планував вкласти гроші в українську економіку. Наразі з критичними заявами виступили глава Американської торгової палати в Україні Енді Гундер та посол Норвегії в Україні Уле Хорпестад, і це лише початок. Основний меседж – такі рішення зруйнують інвестиційний клімат;

- якщо зелений тариф знизять заднім числом, це спровокує низку багатомільйонних позовів від українських та іноземних позовів. Врешті-решт держава Україна втратить більше, ніж здобуде. Це підтверджує представник ЄБРР Ольга Єрьоміна. За її словами, в історії були подібні прецеденти, коли уряди деяких країн в ретроспективному порядку погіршували умови для інвесторів, але потім вони програвали в міжнародних арбітражах і виплачували величезні компенсації;

- замість того, щоб гратися в популізм і різати під корінь українську відновлювану енергетику, потрібно знизити розмір дотацій для вугільної та газової генерацій;

- ще один важливий крок – встановлення обґрунтованих тарифів для населення. Нам кажуть, що є вибір, або підвищувати тарифи на 5 копійок, або знижувати зелений тариф. Питання: ми хочемо продати майбутнє і високі технології заради 5 копійок?

Хочу нагадати, що цьому році ухвалено закон про зелені аукціони, метою якого якраз і було зниження зеленого тарифу. То чи варто в цей перехідний період підривати галузь заради сумнівної вигоди, яка, насправді, обернеться величезними втратами?

Дочекаймося початку роботи зелених аукціонів.

 

Попутний вітер

На півдні України запрацювала перша в регіоні вітряна електростанція, що збудована і обслуговується іноземним інвестором

Лариса САЛІМОНОВИЧ
Одеська область

Побачене схоже на картинку з життя середньостатистичного європейського фермера: трактор хутко обробляє засіяне поле, на узбіччі якого вишикувалися гігантськими вартовими дев'ять 131-метрових вітряків. Здалеку вони здаються невеликими і навіть дещо простуватими, але, чим ближче підходиш до залізної палі з розлогими 137-метровими лопатями на самій верхівці, тим сильніше перехоплює подих. Конструкції, що трансформують енергію вітру у звичайний електричний струм, — складна система, створена на основі сучасних наукових технологій. Її робочі механізми розміщені у нижній частині турбіни, увійти до якої можна через звичайні двері. Інженери, що саме проводили профілактичний огляд обладнання, на тлі цих велетенських генераторів, — просто дрібні мурашки. На Одещині, де сонячна енергетика давно стала звичним явищем, саме вітрова електростанція запрацювала вперше. Почин виявився вдалим, тому служить дослідницьким прикладом для подальшого розвитку аналогічних проектів.

Одіопільські велетні

Турецький будівельний холдинг «Гюріш» у далекому 2012-му планував збудувати вітрову електростанцію, потужністю 250 мегават, у західній частині Криму. На той час ця ВЕС мала всі шанси стати найбільшою в Україні. Після анексії півострова, інвестори від своїх планів відмовилися, проте ідея не втратила актуальності. Через чотири роки проект купила дочірня компанія «Гюріш Іншаат», яка вклала у будівництво Овідіопольської станції 55 мільйонів євро.

За словами  Гендиректора Ілхана Йилмазома, перед тим як встановити вітряки, фахівці тривалий час ретельно вимірювали швидкість та інші особливості вітрових потоків у цьому районі і готували необхідні дозвільні документи, на що витратили довгих шість років. Турецькій компанії також довелося замінити застаріле обладнання на місцевій підстанції, яка належить АТ «Одесаобленерго», провести реконструкцію транспортної бази підприємства «Україна 2010», замінити асфальтове покриття у селі Дальник Овідіопільськоо району і звести поблизу самих вітряків офісну та технічну інфраструктуру ВЕС. Сьогодні станцію обслуговує 20 фахівців та кілька місцевих підрядних організацій.

Встановлювали вітряки спеціалісти компанії-виробника — Gtneral Elektric. Спочатку фрагменти конструкції доставили Чорним морем до Одеси, а звідти тягачами перевезли до Овідіополя. Монтаж одного гіганта в середньому триває від двох тижнів до місяця. Все залежить від природних умов, які складаються на той час. Незважаючи на велетенський розмір конструкцій, вони займають зовсім невеликі ділянки землі, тому фермери охоче погоджуються на таке сусідство. Власне, саме цією особливістю вітрові генератори вигідно відрізняються від сонячних, для монтажу яких потрібні чималі площі. Розмови противників ВЕС про те, що розлогі лопаті заважають польоту птахів, також не підтвердилися, бо за кілька місяців роботи електростанції тут не зафіксували жодного факту загибелі пернатих. 

Після тривалого дослідження з'ясувалося, що Одеська область цілком придатна для розвитку вітрової енергетики. Завдяки близькості моря тут фактично не буває вітрового штилю, тому лопаті з різною інтенсивністю обертатимуться цілодобово, і це ще одна перевага над сонячними ЕС, які виробляють енергію лише у світлий час доби. Маючи на руках такі розрахунки, у «Гюріш Іншаат» вирішили розвивати свій проект далі. «Зараз на стадії оформлення земельних ділянок перебуває друга черга «Овід Вінд», — каже Ілхан Йилмазом. — Йдеться про 15 аналогічних вітрогенераторів потужністю 50 мегават.

Успішність турецького проекту вже встигли оцінити й інші інвестори. Наразі в Лиманському районі Одещини між селами Візирка та Любополь монтує одразу дві ВЕС американська компанія Ukraine Power Resources, а між селами Візирка та Нові Беляри — литовська компанія «Південний Энерджі». Загальна потужність трьох енергетичних об'єктів — 300 мегаватів.

Безальтернативна альтернатива

На сьогодні Одеська область має лише одну традиційну електростанцію — Одеську ТЕЦ. Її потужностей вкрай недостатньо для забезпечення електроенергією всього регіону, тому розвиток альтернативних джерел — надзвичайно успішний проект. Починаючи з 2011 року тут ввели в експлуатацію сім досить великих сонячних електростанцій, загальною потужністю 300 мегаватів, що третиною потенціалу стандартного атомного енергоблоку. До речі, найбільшу кількість СЕС сьогодні має місто Теплодар, де розташована недобудована атомна станція. У такий спосіб тут реалізували свій початковий енергетичний потенціал за допомогою об'єктів відновлюваної енергії. Для Одещини це позитивний фактор, оскільки регіон отримав статус найбільшого кластера сонячної енергії у Східній Європі. Наразі щороку в області запускається по одній, а то й дві СЕС. Особливо популярними ці об'єкти стали в одеській Бесарабії, де для цього виду альтернативної енергетики склалися найбільш сприятливі природні умови.

Однак у сонячних електростанцій, при всіх їхніх перевагах, є і кілька суттєвих недоліків. У першу чергу, йдеться про надлишкове виробництво струму у світлу частину доби, що призводить до перевантаження наявних розподільних підстанцій. А також необхідність виділення великих земельних площ, якими неохоче діляться місцеві органи влади. Саме тому будівництво в регіоні вітрових станцій розцінюють як вкрай позитивний фактор.

Розвиваються в області й інші види альтернативної енергетики. Як повідомив радник голови державного агентства енергоефективності та енергозбереження України Сергій Лейвіков, на Одещині власники приватних будинків i керівники установ соціальної сфери останнім часом масово відмовляються від дорогих газу та вугілля на користь пелетів, які виготовляють у регіоні з тирси, соломи, лушпиння і навіть очерту. Запит на цю продукцію привів до створення в області самодостатньої індустрії, частиною якої стали заводи з виробництва природного палива для невеликих котлів та котелень. І хоча новий вид «енергоносіїв» із часом став дорожчати, жителі регіону поки що не відмовляються від своєї енергетичної автономності. 

Загалом у майбутньому українські селища та села Сергій Лейвіков радить оснащувати джерелами енергії за німецьким прикладом. «Недавно я побував у невеликому містечку на території колишньої НДР, — каже він. — Центральне опалення у них працює на відходах деревообробки. На кожному будинку — сонячна панелька для тепла і гарячої води. Вони мають велику вітряну станцію, а також сонячну ЕС, батареї якої розташовані на ангарах колишньої військової частини. Збудували там і власний сміттєспалювальний заводик, побічним продуктом роботи якого є теплова енергія. Жителі цього містечка усіляко підтримують таку організацію, бо створили щось на зразок кооперативу, де кожен вважається його засновником. Це та ідеальна схема, на яку варто рівнятися і нам».

Що буде із «зеленим» тарифом?

Лише минулого року в Україні було збудовано 163 сонячні електростанції, що є рекордним темпом у галузі «зеленої енергетики». Як повідомила пресслужба Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження, загальна потужність нових СЕС становить близько 850 мегаватів. Це майже втричі більше, ніж потенціал новобудов позаминулого року. Йдеться як про великі сонячні та вітряні електростанції, так і про приватні домогосподарства, що подбали про свою енергетичну автономність. Але вочевидь кількість нових об'єктів була б набагато скромнішою, якби на початковій стадії зведення СЕС їхні власники знали про можливу відміну в Україні «зеленого тарифу», розмір якого й посприяв приходу в енергетику великої кількості інвесторів. Зміна правил гри викликала чимало критики, але автори ідеї оперують залізними аргументами. Якщо в Європі сьогодні господарям домоволодінь і великим СЕС платять за кожен проданий кіловат 1,5-2 гривні, то вітчизняним — 5-6.

 Пролобіювавши свого часу саме цю астрономічну вартість своїх послуг, великі корпорації стали чималим фінансовим тягарем для українського енергоринку. Суть проблеми криється в самій філософії вітчизняного бізнесу. Якщо для західних підприємців окупність започаткованих проектів у цій галузі за 15-20 років — нормальна практика, то для наших навіть п'ять років вважається завеликим терміном. Тож рано чи пізно тарифна політика все одно зазнала б змін. Але річ в тому, що, відмінивши поспіхом стару схему, автори ідеї до кінця не продумали нову. «Мінус Верховної Ради і профільних державних установ, які опікувалися цією проблемою, в тому, що вони не запропонували прийнятну альтернативу, — каже Сергій Лейвіков. — Проблема «зависла», бо у депутатів — вибори, округи, виборці. Але річ в тому, що у результаті цих змін постраждали не лише крупні гравці, а й люди, які хотіли мати біля хати кілька сонячних панельок для власних потреб і продажу невеликого залишку до загальної мережі. Механізму диференціації між першими й другими на сьогодні немає. Більше того, навіть якщо така формула й буде знайдена, немає гарантії, що завтра крупні інвестори не почнуть дрібнити свої СЕС на 100 маленьких, називаючи їх станціями для забезпечення світлом сільських будиночків. Тобто наступним кроком, який повинен розглянути парламент, має бути пошук механізму, що дозволив би чітко відділити крупних власників від дрібних споживачів. Іншого шляху я не бачу. І паніка тут абсолютно недоречна». 

Коли знайдуть нову формулу, наразі невідомо. Втішною новиною може бути той факт, що від нововведення не постраждають ті громадяни, які встигли оформити «зелений» тариф раніше. Якщо ж законодавцям поталанить довести розпочату реформу до логічного завершення, то альтернативна енергетика розвиватиметься в Україні за європейською схемою. Це коли основну кількість гравців цього ринку складають домовласники, які приблизно за тисячу євро встановили невелику електростанцію й отримують енергію для власних потреб із невеликим надлишком. Наразі ж в Україні все навпаки: 95 відсотків альтернативної електроенергії виробляють саме великі вітрові та сонячні ЕС.

Сьогодні,25 травня, робота СЕС Бориспіль 1 була призупинена для проведення ремонтних робіт. 

Відновлювальну енергетику блокують урізанням «зеленого тарифу»

Олена Ярошенко

Ретроспективний перегляд "зеленого тарифу" призведе до згортання проектів у галузі відновлювальної енергетики та негативно вплине на інвестклімат в Україні, заявив депутат Верховної Ради України (фракція "Європейська солідарність") Олексій Гончаренко.

"Те, що зараз відбувається навколо відновлювальної енергетики, ідеї змінити правила по ходу гри, - матиме катастрофічні наслідки для самої галузі відновлювальної енергетики. Інвестиції в неї будуть згорнуті, Україна отримає судові позови, будуть втрати, безумовно. І ці втрати перевищать можливі ефекти, про які кажуть лобісти цієї теми", - сказав Гончаренко.

Він наголосив, що зниження "зеленого тарифу" негативно вплине на економіку в цілому, адже інвестори підуть з України через нестабільність законодавства. "Це матиме ефект загальний на всю економіку держави. Бо ми ж чудово з вами розуміємо: найкращим інформатором світу про те, чи можна сюди заходити з інвестиціями, є інвестори. Якщо інвестори в світі знатимуть, що хтось прийшов сюди хоча би ж одним доларом, і по ходу гри всі правила поміняли, і людина або втратила, або нічого не заробила, - то ніхто ніколи в Україну не прийде", - зазначив народний депутат.

На думку Гончаренка, ініціатива переглянути "зелений тариф" пов’язана з приватним інтересом деяких членів нової влади, який у них переважає над державницьким, і така ситуація є неприйнятною, повідомляють «Українські новини».

"Я вважаю неприпустимим ретроспективне зменшення "зеленого тарифу". Вважаю неприпустимою різку і односторонню зміну правил гри. Цього не можна робити. Навіть якщо держава опиняється в якійсь крайній ситуації (хоча насправді це зовсім не так у цьому конкретному питанні), все одно зміни мають відбуватися через діалог - з відповідними інвесторами, з асоціаціями, поступово, з перехідними періодами і т.д. А інакше – це катастрофа", - сказав Гончаренко.

Нагадаємо, законодавством України гарантовано збереження "зелених тарифів" на незмінному рівні до 2030 року з метою стимулювання інвестицій у виробництво електроенергії з відновлювальних джерел.

Раніше політолог Кирило Сазонов висловив думку, що голова парламентського комітету з питань енергетики та ЖКП Андрій Герус домагається зниження "зеленого" тарифу в інтересах бізнесмена Ігоря Коломойського. Та зазначив, що таке рішення загрожує Україні проблемами з Європейським Союзомс, оскільки "ми порушуємо взяті на себе зобов'язання". Варто очікувати також судових позовів від іноземних інвесторів, які фінансують проекти з розвитку альтернативної енергетики в нашій країні (їх на даний момент налічується близько 500), бо таким чином Україна перетвориться для них із союзника на недобросовісного партнера.

 

Один кіловат, будь ласка!

Новий ринок електроенергії підняв ціну для промислових споживачів. 

Юрій ПАТИКІВСЬКИЙ

Уже два тижні наша держава живе у режимі вільного ринку електроенергії. Нововведення, попри скепсис деяких експертів і заклики відтермінувати його ще хоча би трохи, стартували рівно 1 липня. 

Пройшовши етап певного хаосу, ринок стабілізувався, втім ціни для промислових споживачів різко зросли. Це може бути результатом лобіювання владою інтересів компанії ДТЕК. Наразі сценаріїв розвитку подій може бути кілька. 

Старт за сценарієм Голлівуду

  «Хроніки першого липня» нагадують сценарій хороших голлівудських трилерів. Що й не дивно, адже ще перед запуском нововведення у країні активно поширювалися апокаліптичні сценарії можливого розвитку подій. Прогнозували різке зростання тарифів, масовими блекаутами, від яких мали постраждати цілі райони міст, промислові підприємства і навіть окремі регіони. 

Перед початком офіційного старту, тобто 30 червня, як тільки відкрили торги «на добу вперед», «лягла» електронна платформа XMtrade/PXS. Саме через неї, як відомо, і мали проходити продажі електроенергії. Наступного дня, вже в день початку роботи нового ринку, збій повторився. 

«Внутрішньодобовий ринок так і не запустився, хоча повинен був стартувати 30 червня о 15.00. Програмне забезпечення лягло і не піднялося. Якщо впродовж години цей ринок не запуститься, то ціни на першу годину роботи нового ринку не буде», — оперативно прокоментував ситуацію на своїй сторінці у «Фейсбуці» представник президента в Кабміні і його персональний радник з енергетики Андрій Герус, додавши, що це могло призвести до дефіциту електроенергії в системі, зупинки підприємств або ж несанкціонованого відбору споживачами електроенергії, що пізніше буде тарифіковано як «небаланс». Тобто набагато дорожче, ніж «звичайна» електроенергія.

Держпідприємство «Оператор ринку» вирішувало проблему як могло. Поломку електронної системи пояснили збоєм через «некоректні заявки деяких учасників ринку»: продавці, мовляв, вводили зависокі ціни, тобто ті, які перевищували максимальні, а модуль перевірки цін платформи XMtrade/PXS не спрацював. Тож оперативно ухвалили рішення призупинити торги. 

1 липня система знову виявилася недоступною: через «необхідність оновлення програмного комплексу». «Програмне забезпечення — складне, а користувачів багато. Там передбачена система моментальних розрахунків — тобто оператори повинні вводити потрібні значення за ціною, але потрібен надійний захист від помилок, інакше не відомо, до чого можна доторгуватись. Але система не пройшла належного тестування. Замість передбачених 6 місяців її тестам — трохи більше місяця. Тому, швидше за все, такі збої будуть і далі», — цитують ЗМІ керівника спеціальних проектів НТЦ «Психея» Геннадія Рябцева.

Ціни рвонули догори

Почали стрибати ціни. Так на аукціонах за двосторонніми контрактами вугільні електростанції підвищили свою ціну на електроенергію майже на 50%. Якщо, наприклад, у червні їх тариф становив 1,44 гривні, то в перші дні липня піднявся одразу до майже 2,3 гривні. «Коли світові ціни на газ і вугілля падають, вугільна електроенергія злетіла в ціні на 50%. Якщо зростуть тарифи для вашого, сусіднього молокозаводу, кафе і перукарні, як думаєте, це зачепить вас? Чи будете вірити, що на населення ніяк не вплине», — написав Андрій Герус. 

Такої ж думки і глава НЕК «Укренерго» Всеволод Ковальчук. За його підрахунками, середньозважена ціна електричної енергії для промислових споживачів в умовах нового оптового ринку за підсумками перших десяти днів роботи нової моделі зросла на 30% у порівнянні з ціною в червні.

«Якщо ми подивимося на реальні цифри першої декади, то зростання ціни для промислових споживачів стало набагато вищим від раніше озвучених прогнозів уряду, які сподівалися на 6-8%. Ми і регулятор прогнозували на рівні 40% і 42%. Фактичне зростання ціни для промспоживачів, приєднаних до мережі «Укренерго», або приєднаних за першим класом напруги до ОСР, в першій декаді липня становить 30 відсотків, — сказав він на прес-конференції, додавши: «І тенденція поки що полягає в тому, що ця різниця продовжуватиме рости, якщо не внести зміни».

За даними «Укренерго», середньозважена ціна без урахування тарифу оператора системи розподілу, а також без урахування маржі постачальника електроенергії становила близько 2,08 тис. грн за МВт-год (без ПДВ), що на 30% більше червневої ОРЦ на рівні 1,62 тис. грн за МВт-год. 

Як припускає Ковальчук, основною причиною значного зростання є неправильна модель покладання публічних спеціальних зобов'язань на НАЕК «Енергоатом» і ПрАТ «Укргідроенерго» з постачання електроенергії населенню, також і на «Укренерго» щодо компенсації вартості «зеленої» енергії. НАЕК «Енергоатом», за його словами, який у попередні періоди виробляв найдешевшу енергію, був повністю виключений з ринку двосторонніх договорів для промислових споживачів... 

«Якби «Енергоатом» був у ринку, а на «Укренерго» не були покладені зобов'язання компенсувати «зеленим», зростання було б набагато меншим. Можна було б говорити про зміну ціни на кілька відсотків», — сказав Ковальчук.

Заява керівника «Укренерго» — і це найцікавіше — з'явилася через кілька днів після переможних реляцій очільника українського уряду Володимира Гройсмана, який сьогодні балотується у новий парламент. «Я підтверджую і наголошую на тому, що не може бути жодного зростання цін для комерційних споживачів, крім того, яке ухвалює НКРЕКУ. І ми всі рішення уряду з цього приводу ухвалили, і став функціонувати ринок. І ціна не піднялася. А я знаю від багатьох комерційних споживачів, що ціна за багатьма позиціями навіть упала», — заявив Гройсман.

Населення заплатить 3 грн за кіловат?!

Наразі перспективи для споживачів виглядають невтішними: ринок, як стверджує частина експертів, сируватий. При цьому відтермінувати його не вдалося, а отже, прогнозувати розвиток подій надалі доволі важко. Чимало продавців виставляють зовсім неадекватні ціни — чи то свідомо виходячи за межі ринкової ситуації, чи то справді вважаючи, що ціни можуть бути такими. 

Учасники ринку до подорожчання, втім, готувалися заздалегідь. За словами голови Спілки захисту підприємництва Сергія Доротича, столичним підприємствам на липень виставили цінник близько 3 гривень за кіловат, що були на третину вищими від діючих. Ідеологія ринку електроенергії передбачала, що остаточні тарифи має відкоригувати ринок, а процес відбуватиметься за традиційною схемою: зростатиме кількість продавців, посилюватиметься конкуренція, а отже, падатимуть ціни. 

Але, як вважають аналітики ринку, у наших умовах розраховувати на сприятливий вплив конкуренції поки не варто: гравців на ринку насправді небагато, особливо тих, хто може працювати у години пікового навантаження. Ринок монополізований, насамперед компанією ДТЕК Ріната Ахметова, а отже, монополісти зможуть виставляти буквально будь-які ціни. Ринок електроенергії, і про це вже багато говорилося, буквально виписаний під структури Ахметова, при цьому Кабмін активно сприяв цьому процесові, запалюючи зелене світло перед ДТЕК і не допускаючи до ринку державні компанії «Енергоатом» і «Укргідроенерго». Яким не те, що не дали заробити, а й змусили продавати струм для населення за фіксованими цінами, тобто, за колишніми тарифами.

Така ситуація може призвести до того, що струм для пересічних українців подорожчає удвічі, до 3 грн за кіловат. За такими цінами ризикують платити не тільки підприємства, а й, наприклад, жителі дачних кооперативів і окремих містечок, які отримують електроенергію за промисловим тарифом. Експерти не виключають також масових відключень боржників, у тому числі комунальних підприємств. Особливо тих, у кого і так накопичилися великі борги за електроенергію, а нові тарифи можуть і зовсім виявитися непідйомними.

Утім, як буде розвиватися ситуація, сьогодні передбачити неможливо. З одного боку, маємо інтереси ДТЕК, який намагається продавати струм якнайдорожче, отримуючи підвищені прибутки. З іншого — структури Ігоря Коломойського, який має певний вплив на новообраного президента Володимира Зеленського і якому, навпаки, потрібна дешева електроенергія. Адже Коломойський, як відомо, має у своїй власності два феросплавні заводи, яким украй потрібна дешева електроенергія, адже саме від неї залежить собівартість готової продукції. 

ДТЕК, держава, споживач

Сам ДТЕК із аргументами про монополію категорично не погоджується. «На платформі РСВ було продано 150,9 млн кВт-год за середньою ціною 1,594 грн за кВт-год. Ціна на електроенергію ТЕС ДТЕК на РСВ склала 1,569 грн. за кВт-год. Тарифи для населення з введенням нового ринку не змінилися і залишаються найнижчими в Європі», — прокоментували події перших днів липня у компанії, додавши, що інформація про продаж електроенергії ТЕС компанії за ціною, вищою цінових обмежень, встановлених НКРЕКУ на ринку на добу вперед, а також твердження про зростання тарифу для теплової генерації на 50% і вище, не відповідають дійсності й спрямовані на маніпуляцію громадською думкою . «Подібні заяви робляться бажаючими зберегти непрозорі й неконкурентні правила встановлення тарифів на електроенергію і продовжити практику «ручного» управління енергетикою України», — додали у ДТЕК. 

...Міжнародні ж експерти до українського ринку електроенергії ставляться, навпаки, доволі оптимістично. «Запуск із 1 липня в Україні оптового ринку електроенергії пройшов успішно, без будь-яких відключень електроенергії, — сказав старший радник з питань енергетики USAID Шукру Богута. — Було дуже цікаво спостерігати за тим, як відкривався ринок. Не у всіх країнах цей процес проходив гладко, однак в Україні запуск був успішним. Нам потрібно розглядати два аспекти: технічний і фінансовий. З технічної точки зору — все відмінно, у нас, як і раніше, є електрика, немає відключень електроенергії і проблем з її поставками. Що стосується фінансового аспекту, то зараз ми стежимо за тим, як працюють спеціальні зобов'язання з обслуговування населення».

Краще пізно, ніж ніколи

Шукру Богута зазначив, що Закон «Про ринок електричної енергії», ухвалений у 2017 році, повністю відповідає європейським нормам та правилам, а також Третьому енергетичному пакету ЄС. Проте, за його словами, відкриття ринку — це все ще перехідний етап для завершення реформи. «Тут усе добре: електроенергія виробляється, передається і розподіляється. Попит споживачів задовольняється суб'єктами генерації, передачі, розподілу та енергопостачання. Що ж стосується фінансових моментів, то тут потрібно ще провести додаткову роботу щодо розрахунків і клірингу фінансових операцій. Це стосується всіх ринкових сегментів: ринку двосторонніх договорів і спотового ринку, або ринку на добу вперед, і внутрішньодобового ринку, і балансуючого ринку», — зазначив він. 

На думку польського консультанта з питань функціонування енергоринку України Кшиштофа Рогульського, запуск ринку електроенергії в Україні відбувся успішно. «Все пройшло більш-менш нормально — всі, хто хотів, зробили необхідні закупівлі. Важливо, щоб працював форвардний ринок, адже тільки він дає гарантію ціни на поставку електроенергії в рік, а також ринок на добу вперед», — зазначив Рогульський, розповівши, що він уже шостий раз бере участь в реформуванні енергоринку: до цього були ринки Польщі, Казахстану, Угорщини, Чехії, Словаччини.

«Реформування енергоринків усіх цих країн передбачало перехід від попередньої моделі англійського пулу до ринку прямих контрактів: попередня модель не сприяла конкуренції між суб'єктами ринку. До 1 липня Україна залишалася передостанньою країною Європи, енергоринок якої все ще працював за попередньою моделлю», — зазначив експерт, маючи на увазі, що нереформованою залишилася тільки Білорусь. 

Ми раді вітати Вас на сайті компанії "СЕІ Україна". Основною метою роботи нашого сайту є поширення інформації про діяльність компанії.

Технологія «великого стрибка»  

Аби наздогнати економічно розвиненіші держави, Україна мусить прискорити перехід на відновлювані джерела енергії та впроваджувати нові технології у цій сфері  

Олег ГАНСЬКИЙ 

Україна наразі суттєво відстає за своїми макроекономічними показниками від більшості розвинених держав світу, у тому числі й представників колишнього «соціалістичного табору» на кшталт сусідньої Польщі. На думку оптимістично налаштованих експертів, можливість для «різкого стрибка» вперед у нас таки залишається, навіть попри всі негаразди, у тому числі й пов’язані із втратою частини території і війною. 

Ключ до успіху, на їхню думку, лежить в енергетичній площині, — станом на сьогоднішній день чи не найпроблемнішій сфері нашого народногосподарського комплексу. Аби домогтися успіхів, аналітики радять нам суттєво збільшити використання відновлюваних джерел енергії, як це робить сьогодні низка найбільших держав світу із найшвидшими темпами розвитку. 

 

Жити, як у Польщі!..

За даними Українського інституту майбутнього, вітчизняна економіка своїми темпами розвитку суттєво поступається нашим найближчим конкурентам. Так, глобальна економіка зростає приблизно на 4% упродовж року, а наша — всього лише на 3%. Середня зарплата в Україні становить 325 доларів, а в сусідній Польщі — 1340 доларів, в Естонії — 1555 доларів, середня у Європі — 2715 доларів. Розмір ВВП — 131 млрд. доларів, а у перерахунку на людину — 3428 доларів. У Польщі цей показник становить близько 15 тис. доларів. 

Утiм, на думку експертів Інституту, оптимістичний сценарій на 10 років цілком можливий, — за умови, що Україна вдало скористається своїми ресурсами і перебуватиме у фокусі світових трендів. Тобто, врахує економічні, технологічні, соціальні й політичні тенденції. Згідно з їх розрахунками, до 2030 року можна помножити ВВП України в 7,6 раза, — до 1 трлн доларів. У цьому випадку на кожного жителя України у рік припадатиме 27 тис доларів, що приблизно відповідає сьогоднішньому рівню Іспанії, зарплати і пенсії теж зростуть в рази. 

Але щоб стати на цей шлях, необхідно дотримуватися світового тренду, за яким енергетику треба активно переводити на відновлювані рейки. За підсумком 2018 року в Україні було запущено в експлуатацію 646 МВт сонячних станцій, усього ж за цей період до роботи приступили 742 МВт нових потужностей відновлюваних джерел енергії. При цьому в країнах ЄС за цей же період часу було введено в експлуатацію 20,5 ГВт потужностей «зелених» електростанцій, із яких 8 ГВт «сонця», і 10,4 ГВт — «вітру».

Шляхом США...

Причому в більшості західних держав цей процес набуває швидкості. Станом на сьогодні ціна інвестицій у відновлювану енергетику, нове обладнання є набагато меншою, ніж у традиційну. А тому вже 50 країн заявили про повний перехід на зелену генерацію. За розрахунками президента компанії Energy Watch Group Ханса-Йосефа Фелла, для України, де частка відновлюваної енергетики становить лише 2,72%, також реально до 2050 року отримати більшість електрики на вітряних і сонячних електростанціях. І це, як вважає експерт, питання політичної волі, а не технологічних або економічних можливостей. 

І вже до 2035 року показник «2,72» на державному рівні планується збільшити до 25%. Традиційні види палива — вугілля, газ, нафта і нафтопродукти, замінять на поновлювані джерела. А в транспортній галузі Україна має відмовитися від двигунів внутрішнього згоряння і перейти на екологічний транспорт.

У Сполучених Штатах Америки цей процес проходить значно швидше: потужності відновлюваної електроенергії з кожним роком зростають на 1%, а зелені джерела там уперше в історії цієї держави обігнали вугільні. Так, у квітні нинішнього року загальна генеруюча потужність американських електростанцій на базі вугілля становила 257,48 ГВт, сумарна ж встановлена потужність відновлюваної електроенергії, включаючи сонячне світло, водні потоки, вітер і геотермальну теплоту, досягла 257,53 ГВт. Таким чином частка потужностей електростанцій на базі відновлюваних джерел енергії склала 21,56%, тоді як частка вугільних електростанцій знизилася з 23,04% до 21,55%.

Експерти відзначають, що на частку зеленої енергії в США до 2022 року припадатиме майже чверть усіх наявних у Штатах встановлених потужностей, а споживання вугілля, за даними Управління з енергетичної інформації США, досягло найнижчого за останні 40 років рівня.

Хто і як оплатить ВДЕ?

Тим часом аналітики ринку підрахували: Україна має значний технічно досяжний потенціал виробництва енергії з поновлюваних джерел. Цієї енергії вистачить щоб замінити близько 69 млн. тонн нафти на рік. Тобто за шість років частка відновлюваних джерел енергії і альтернативних видів палива зможе замінити понад 22 млн. тонн нафтового еквівалента.

Одним із механізмів, який міг би прискорити розвиток відновлюваної енергетики у нашій державі, вважають продаж так званих зелених облігацій. Нещодавно Державна агенція з енергоефективності та енергозбереження на засіданні Міжвідомчої робочої групи представила проект розпорядження Кабінету Міністрів про схвалення концепції впровадження ринку «зелених» облігацій в Україні й затвердження плану заходів щодо її реалізації, розробленого відповідно до Енергетичної стратегії України до 2035 року.

«Зарубіжні інвестори хочуть бути впевнені в чесних правилах гри на ринку зелених «облігацій, тому концепція і план дій України щодо впровадження відповідного ринку містять кращі світові практики і стандарти», — написав у своїй сторінці у «Фейсбуцi» голова відомства Сергій Савчук. Партнером держави у цьому проекті виступає Європейський інвестиційний банк, керівник його представництва в Україні Жан-Ерік де Загін заявив: банк зацікавлений у покупці перших українських «зелених» облігацій, якщо вони відповідатимуть міжнародним стандартам.

Як пояснює експерт Ігор Черкашин, Всесвітній банк запровадив термін «зелена облігація» в 2008 році, коли запустив Стратегічні рамки розвитку та зміни клімату, створивши екомаркування для нового виду позик для фінансування проектів та програм у сфері сталого розвитку. З тих пір, за його словами, ринок зелених облігацій значно виріс, і, згідно з ініціативою «Кліматичні облігації», міжнародної організації, що займається мобілізацією ринку облігацій для вирішення проблем зміни клімату, фінансові установи випустили близько 155,5 млрд. доларів у вигляді зелених облігацій упродовж 2017 року. Але попри це, зелені облігації становлять менше половини відсотка світового ринку облігацій.

Новий інструмент і нові правила

«Різні визначення для зелених облігацій наразі бентежать і стримують інвесторів, — коментує доктор Джон Шіделер, голова технічного комітету ISO/TC 207. — Нове сімейство стандартів ISO, включаючи ISO 14030 Зелені облігації значною мірою допоможе вирішити такі проблеми». Наприклад, дозволить організаціям визначати і повідомляти витрати і вигоди, пов'язані з їх екологічними аспектами, впливами та залежностями від природних ресурсів. «Зростає прагнення до оцінки природного капіталу, а також необхідність проводити грошову оцінку екологічних аспектів і впливів організації», — пояснює Мартін Бакстер, голова підкомітету ISO/TC 207 SC 1.  

Нові стандарти, які зараз перебувають на стадії розробки, допоможуть оцінити та розкрити ризики, пов'язані зі зміною клімату для інвестицій, забезпечать еквівалентний рівень довіри і однаковості для забезпечення зелених облігацій, спиратимуться на принципи зелених зв'язків і стандарт кліматичних зв'язків Ініціативи за кліматичними зв'язками. 

Європейська експертна група високого рівня зі сталого фінансування рекомендувала Європейській комісії розробити стандарт для зелених облігацій, який, окрім іншого, забезпечить гарантію того, що зелені облігації, випущені відповідно до нього, принесуть екологічні вигоди, вселяючи впевненість інвесторів. «Таким чином, якщо економіка і торгівля лежать в основі цивілізацій, то об'єднання економіки з управлінням навколишнім середовищем має вирішальне значення, якщо ми хочемо жити стабільно, — констатує експерт, наголошуючи: — Головне — не починати вигадувати свій велосипед, як це у нас вийшло із «Фондом імені енергоефективності», а діяти точно за міжнародними стандартами».

...Тим часом оголошена поза законом Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг, видала черговий документ, який має визначити роль і місце відновлюваної енергетики під час запровадження ринку електроенергії. Що, як відомо, має стартувати вже 1 липня нинішнього року, але який, iмовірно, буде відкладено. 

За цим рішенням, до початку роботи державного підприємства «Гарантований покупець» здійснювати викуп всієї електроенергії, виробленої за «зеленим тарифом», буде ДП «Енергоринок». Під дію закону потрапляють всі об'єкти електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії — вироблену лише мікро-, міні- і малими гідроелектростанціями), за встановленим зеленим тарифом або за аукціонною ціною. 

 

А ТИМ ЧАСОМ...

ВДЕ власного виробництва

У Верховній Раді України зареєстрували законопроект, що захищає інтереси власників домашніх сонячних електростанцій, у тому числі й збудованих на землі. Автори законопроекту — члени парламентського комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Лев Підлісецький, Олександр Домбровський, Ольга Белькова, Олексій Рябчин.

Як зазначили профільні експерти, ухвалення цього документу дозволить отримувати зелений тариф для наземних станцій потужністю до 30 кВт незалежно від місця їх розміщення. При цьому ставка зеленого тарифу для цих станцій залишається незмінною, попри те, що раніше передбачалося знизити її на 10%, — 18 євроцентів за кВт-год. 

 

НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ

Водень, вітряки, ГТС

Ще один напрям нетрадиційної енергетики, окрім сонячної і вітрової, який намагаються розвивати в Україні, — воднева. Як відомо, в Національній академії наук України виділили рекордні три мільйони гривень на підтримку водневих проектів. Наступним кроком має стати розробка українського законодавства. Українська Воднева Рада спільно з Інститутом відновлюваної енергетики розробляють і співфінансують практичну програму секторальної інтеграції водню в економіку України. Зокрема, завершується розробка дорожньої карти щодо впровадження водневих технологій в основні галузі економіки України. Ведеться робота над концепцією розвитку водню в Україні до 2035 року і національним планом дій у відновлюваній енергетиці на 2020—2030 роки. 

Українські фахівці вивчають водневі технології з 1980 року. Ще в 1995 році вони разом iз данськими колегами розробили та запустили першу вітроводневу станцію в Європі в Фолькецентрі (Данія). Тепер учені отримали можливість використовувати свої знання для розвитку країни. Сучасні наукові дослідження водневих технологій включають: отримання водню, його накопичення, зберігання, транспортування та використання.

На думку експертів, найважча технологічна проблема — отримання водню, найефективніший і найекологічніший метод — електроліз води. У ролі первинного джерела електроенергії може використовуватися надлишкова електроенергія поновлюваних джерел або пікова енергія традиційних станцій. Ще один важливий момент — зберігання водню. Задля отримання замкнутого технологічного ланцюжка необхідно створити енергоакумулюючі системи на основі відновлюваних джерел енергії. Зокрема, у важкодоступних для подачі електроенергії районах, що мають найбільший потенціал щодо відновлюваних джерел енергії. 

Водень можна зберігати у стислому або рідкому стані, а також у гiдридах металів. Найвигідніший варіант зберігання і транспортування водню — як добавки до природного газу через існуючі системи трубопроводу. Такий метод може забезпечити наповнення української газотранспортної системи, підвищивши при цьому якість і екологічність газового палива.

Передбачається, що використання потенціалу відновлюваної енергетики в поєднанні з водневими технологіями дозволить Україні не тільки відмовитися від імпорту природного газу і бути енергетично незалежною державою, а й експортувати в країни ЄС новітній енергоносій.