-
Зниження «зеленого тарифу», як раніше передбачалося, не минуло для держави Україна просто так. Цей крок хоча і суттєво зменшив фінансові витрати на «зелену енергетику», але натомість породив низку інших проблем. Головна серед яких — Кабінет Міністрів не квапиться погашати заборгованість держави перед інвесторами. Останні готують позови до суду. Ситуація може суттєво зашкодити інвестиційній репутації України, економіка якої і без цього страждає від нестачі ресурсів та небажання фінансистів вкладати кошти у нашу державу.
Сьогодні економія, завтра — проблеми
Про реалізацію положення меморандуму між Кабінетом Міністрів та іноземними інвесторами у відновлювану енергетику щодо скорочення «зелених тарифів» для сонячних і вітрових станцій нещодавно знову нагадав всенародно обраний президент України Володимир Зеленський.
«Що стосується відновлюваної енергетики, ви знаєте, який був раніше закон, зараз, правда, ми переголосували закон у Верховній Раді — знизили обсяги сонця і вітру», — сказав він, додавши, що зниження тарифів відбулося завдяки компромісу з державою. «У цілому у відновлюваній енергетиці на 15% з того меморандуму, підписаного з ринком відновлюваної енергетики та керівництвом нашої держави, я маю на увазі й Кабмін», — додав Зеленський.
За підрахунками експертів, нові норми дозволяють економити державі 7 млрд гривень щорічно. Також закон передбачає забезпечення 100% виплат за вироблену «зелену електроенергію». Крім того, закон визначає терміни й обсяги погашення накопиченої заборгованості перед виробниками ВДЕ — у четвертому кварталі цього року держава має погасити 40% заборгованості, що становить близько 9 млрд грн, а решту — 60% — погасить вже в 2021 році.
Утім, експерти наголошують: державне підприємство «Гарантований покупець» має поліпшити свою торговельну стратегію з продажу електроенергії на гуртовому ринку, що дозволить зменшити заборгованість за «зелену енергетику».
Інвестори йдуть до суду
На жаль, інвестори, що вклали у перспективну — як вони колись думали — галузь економіки України великі кошти, урядової ейфорії не підтримують. І навіть більше того, вони розморожують раніше підготовлені судові позови до держави Україна через невиконання урядом узятих на себе зобов’язань у частині оплати виробленої електроенергії.
За словами голови правління Української вітроенергетичної асоціації Андрія Конеченкова, коли інвестори підписали меморандум, вони зупинили процес підготовки подання позовів у міжнародні арбітражі, повіривши уряду. «Сьогодні ситуація змінюється», — сказав він.
Підтримує цю думку і директор Європейсько-українського енергетичного агентства Олександра Гуменюк, яка підрахувала рівень погашення заборгованості перед бізнесменами і дійшла висновку: Кабмін не виконує своїх зобов’язань. Так, за її словами, рівень розрахунків державного підприємства «Гарантований покупець» із генерацією, що працює на відновлюваних джерелах енергії, за вересень становить лише 27,8%. При цьому державне підприємство прогнозує, що до кінця року обсяг необхідних виплат сягне 56%.
Таким чином, за словами Гуменюк, влада має виправити цю ситуацію, причому зробити це у якомога коротший термін.
«Уряд має виконувати взяті на себе зобов’язання щодо відновлення платіжної дисципліни «Гарантованого покупця», а також забезпечення надійних джерел фінансування для щомісячних виплат виробникам «зеленої електроенергії».
Невиконання цих умов призведе до того, що поновиться підготовка до подання позовів у арбітражі за двосторонніми інвестиційними договорами та енергетичною хартією... Наразі підстав для відновлення цієї підготовки достатньо», — сказала Гуменюк.
Усього ж інвестори планують через суди повернути собі 630 млн гривень.
Не захочуть? Змусять!
Але якщо деякі інвестори самі не виявлять такої ініціативи йти до суду, їх можуть змусити банки, які надали їм кредити і які вимагають своєчасних розрахунків за надані кредити.
«Тобто самі учасники ринку ще можуть потерпіти, а далі інвесторам, станціям, які експлуатують станції ВДЕ, треба буде виконувати обов’язки, які вони мали виконувати ще влітку цього року. Якщо ми не отримуємо погашення боргу і навіть накопичуємо борги за поточними оплатами, виконувати свої обов’язки перед кредиторами інвестори не зможуть, і це стимулюватиме їх подавати позови в суди», — сказав голова Української асоціації відновлюваної енергетики Олександр Козакевич.
Голова правління Української вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков підтримав колегу: мовляв, банки починають виставляти штрафні санкції інвесторам за несвоєчасну сплату кредиту. «У інвестора нічого не залишатиметься, як через суди намагатися отримати свої гроші. Тому я все-таки маю надію, що уряд зробить усе можливе задля виконання своїх зобов’язань», — сказав Конеченков. І додав, що поточна ситуація показує досить легковажне ставлення уряду до виконання своїх зобов’язань перед інвесторами.
Чи вдасться владі «пропетляти» поміж крапельок, ми побачимо вже у найближчий час. Але безумовно, що команда Володимира Зеленського, на ходу змінюючи правила гри на вітчизняному енергетичному ринку, своїми ж руками нищить інвестиційний імідж України, який вже і без цього перебуває у критичному стані. А тому ми бачимо відверту непослідовність урядової команди: з одного боку, президент та урядовці кличуть до нас інвесторів із різних країн, обіцяючи особисті гарантії — іноді при цьому навіть виходячи за межі своїх конституційних повноважень та створюючи проєкти на кшталт «інвестиційних нянь». А з другого — змінюють на ходу раніше ухвалені закони, позбавляючи великий бізнес раніше запланованих прибутків.

26.10.2020
-
Правительство нарушает Меморандум о взаимопонимании с производителями зеленой электроэнергии и не выполняет обязательства по погашению долгов перед ними.
Об этом говорится в совместном обращении Европейско-украинского энергетического агентства и Украинской ветроэнергетической ассоциации к премьер-министру.
Представители организаций напомнили, что при принятии решения о снижении зеленых тарифов, на которое согласились инвесторы в производство электроэнергии из ВИЭ, правительство взяло на себя обязательство восстановить полные платежи ГП “Гарантированного покупателя" "зеленой" генерации уже в следующем месяце после принятия соответствующего закона (№ 810-IX). Однако на сегодня ГП "Гарантированный покупатель" все еще не соблюдает платежную дисциплину, как было обещано.
“В настоящее время, ГП "Гарантированный покупатель" выполнил свои обязательства только по уплате за электроэнергию, которая была поставлена в августе, а уровень платежей за поставки в сентябре составляет 27%. Вызывают еще большую обеспокоенность прогнозы гарантированного покупателя, согласно которым средний уровень оплаты за электроэнергию, поставленную в августе-декабре 2020 г., равен лишь 56% от текущих обязательств, что приведет к наращиванию задолженности производителям электроэнергии из ВИЭ на дополнительные 9.8 млрд. до конца 2020 года", - отмечается в обращении.
Авторы обращения отметили: в Меморандуме о взаимопонимании правительство обязывалось обеспечит 100% выполнения ГП “Гарантированный покупатель" своих ежемесячных платежных обязательств.
Кроме того, правительство обязывалось обеспечить способность ГП “Гарантированный покупатель" оплатить задолженность, накопившуюся перед производителями "зеленой" электроэнергии на общую сумму 22,4 млрд грн. В частности, 40% этой задолженности должна быть уплачена в 4 квартале 2020 года, а уплату остальных 60% распределены поровну между каждым из четырех кварталов 2021 года.
"На сегодняшний день мы не были проинформированы о твердые решения Вашего Правительства по обеспечению источников этих выплат, например, включая, выпуском государственных облигаций на внутреннем или внешнем рынках либо привлечением ОСП займов от государственных банков или международных финансовых учреждений", - отмечается в обращении.
Авторы обращения констатировали: правительство нарушает Меморандум о взаимопонимании и призвали премьера обеспечить полное выполнение его положений, а также Закона Украины №810-ІХ без каких-либо дальнейших задержек.
Как сообщалось, 1 августа вступил в силу Закон № 810-IX, который подписал президент Украины Владимир Зеленский. Задача закона - реализовать основные положения меморандума о взаимопонимании между Кабинетом Министров Украины и иностранными инвесторами в ВИЭ.
Закон предусматривает, в частности, снижение "зеленых" тарифов, ограничение объемов ввода в эксплуатацию новых мощностей ВИЭ, введение полной ответственности за небалансы для производителей "чистой" электроэнергии с 2022 года (50% в 2021 году) и другие нормы. Эти меры позволят экономить государству 7 млрд грн ежегодно.
Кроме того, закон определяет сроки и объемы погашения накопленной задолженности перед производителями ВИЭ - в четвертом квартале этого года государство должно погасить 40% задолженности (9 млрд грн), а остальные 60% в 2021 году.
В свою очередь меморандум предусматривает обеспечение 100% выплат за произведенную "зеленую" электроэнергию, начиная с августа этого года. По состоянию на начало октября долги за предыдущие периоды не погашены, а уровень расчетов за электроэнергию по ВИЭ за август составил 100% (со значительным опозданием), за 20 дней сентября - 22%.
В августе премьер-министр Украины Д. Шмигаль заявил, что правительство обеспечит оплату 40% долга до конца этого года.

06.10.2020
-
Нові правила гри на ринку відновлюваної енергетики прийняли не всі учасники ринку: держава намагається впоратися із судовими позовами

Власникам «зелених» електростанцій суттєво зменшили прибуток — із новими правилами погодилися не всі.
Фото з сайта zik.ua.
Олег ГАНСЬКИЙ
Уже місяць Україна живе за зменшеним тарифом на «зелену» електроенергію. Процес швидкого гасіння пожежі, який ініціювала влада, виправляючи помилки і рятуючи ситуацію, виявився непростим. І деякі інвестори вже голосно сказали «ні» таким планам уряду. Влада при цьому намагається домовитися, і з деякими компаніями навіть буцімто успішно.
Втім, експерти не вірять, що процес для влади пройде безболісно.
Обманули і пообіцяли більше так не робити
Як відомо, 21 липня Верховна Рада ухвалила доволі неоднозначний законопроєкт №3658 про «вдосконалення» умов підтримки виробництва електроенергії з альтернативних джерел, який, власне, і був покликаний знизити та реструктуризувати «зелений» тариф. А через десять днів, тобто 31 липня, президент Володимир Зеленський підписав закон. І вже 1 серпня Нацкомісія, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики та компослуг, ухвалила зменшення «зеленого» тарифу.
Відтак відбулося зниження «зеленого» тарифу. Для введених в експлуатацію у період iз 1 липня 2015- го до 31 грудня 2019 року сонячних станцій понад 1 МВт тариф урізали на 15%, для вітрових електростанцій із турбінами потужністю 2000 кВт — на 7,5%. Для генерації менш як 1 МВт зниження виявилося удвічі меншим, ніж для всіх інших, — 7,5%. Обмежили і нових гравців ринку: для СЕС та ВЕС, введених в експлуатацію в 2020 році та пізніше, зниження тарифу становитиме ще 2,5% додатково.
Головні зміни, що тепер стали законом, уже були викладені у Меморандумі, укладеному між урядом та виробниками «зеленої» енергії. Закон також запровадив поняття «зеленої» металургії: модернізовані й «чисті» підприємства не мусять платити Укренерго компенсацію за передачу «зеленої» електроенергії.
Також відтепер «зелені» виробники відповідатимуть за так званий «небаланс», тобто невідповідність планового та реального виробництва енергії, що змушує оператора ринку в ручному порядку шукати «балансуючі» потужності в інших виробників. Коли «зелені» не можуть поставити на ринок запланований обсяг енергії. Через такий форс-мажор уже з 2021 року виробники відновлюваної енергії платитимуть за це 50%, а з 2022 року — всі 100% від тарифу.
Передбачили й зобов’язання держави: уряд має викупити вироблену «чисту» енергію, навіть якщо вона й не надто потрібна ринкові у цей момент. Для цього існує такий механізм: у державний бюджет мусять закласти фінансову підтримку гарантованому покупцю для оплати не менше 20% електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел.
Ну й найголовніше: закон більше пообіцяли не змінювати! Хоча й ці зміни, які вже підписав президент Володимир Зеленський, можна сміливо назвати невиконанням Україною своїх обіцянок перед інвесторами у вiдновлювану енергетику. Які, як відомо, вклали свої гроші у вітчизняний енергетичний сектор. І серед яких були як українські, так й іноземні інвестори.
Іноді 3 — це більше, ніж 30...
Експерти стверджують: хоча після зниження тарифів «зелена» енергетика і втратить частину своєї привабливості для інвесторів, але вона все одно залишатиметься вигідним бізнесом. Адже наші тарифи все одно будуть вищими, ніж на Заході.
Як, наприклад, повідомив свого часу голова профільного парламентського комітету Андрій Герус, наші тарифи будуть вищими за німецькі на 100-200 відсотків. А тому стимули для входження на цей ринок залишаться.
Утім інвестори неодноразово зазначали: просимо не рівняти український i німецький інвестиційний клімати! Й іноді три відсотки в Австрії — це значно більше, ніж 30% в Україні.
Тому такі новації викликали невдоволення серед інвесторів. А нещодавно за позовом 47 народних депутатів Конституційний Суд відкрив провадження у справі щодо конституційності закону про «зелені» тарифи. Зокрема, народні депутати мають сумніви щодо конституційності окремих положень законів «Про альтернативні джерела енергії» та «Про ринок електричної енергії».
Оспорювані положення закону щодо «зелених» тарифів визначають суб’єктів стимулювання виробництва електроенергії з альтернативних джерел, механізм розрахунку та застосування «зеленого» тарифу, обов’язки гарантованого покупця тощо.
Народні депутати вважають, що при ухваленні Закону «Про альтернативні джерела енергії» Верховна Рада вийшла за межі своїх повноважень, втрутившись у сферу конституційних повноважень виконавчої гілки влади, безальтернативно встановивши коефіціенти та механізми розрахунку «зеленого» тарифу, чим позбавила виконавчу владу його дискреції та повноважень його змінювати. До того ж, на думку нардепів, положення Закону «Про ринок електричної енергії» призводять до неправомірних витрат iз держбюджету та його розбалансування.
Пекін пообіцяв не судитися
Китайський виробник сонячної електроенергії CNBM подав до суду на державу Україна позов на 500 мільйонів доларів. Оскільки ця компанiя вважає, що офіційний Київ вчинив неправильно, по ходу змінивши правила гри. Якби китайська компанія виграла цей суд, він став би доволі неприємним прецедентом для всієї вітчизняної економіки, який засвідчив би, що наш інвестиційний рейтинг, який і без того залишає бажати кращого, різко обвалився. І програш міг завадити реалізації інших україно-китайських інвестиційних проєктів.
Влада сьогодні докладає максимум зусиль, аби зменшити негативний вплив на ділову репутацію і домовитися з CNBM. І робить вигляд, що в неї це виходить успішно. Так, голова Комітету з питань енергетики та ЖКГ у Верховній Раді Андрій Герус заявив: інвестори з Піднебесної погодилися відкликати позов.
За його словами, умовою для такого рішення стало зниження на 5% «зеленого» тарифу для станцій, введених в експлуатацію одними з перших. Герус сказав, що отримав офіційне підтвердження від CNBM: компанія зобов’язалася відкликати позов і не подавати нових після того, як Україна знизила «зелений» тариф тільки на 5%.
При цьому голова комітету зазначив: сьогодні Україна вирівняла більшість станцій за одним тарифом у 50%, незалежно від потужності. Він сказав, що деякі станції з потужністю нижче 10 МВт раніше не «урізали», тому для них зниження було поступовим, а не склало відразу 50%. Також, за його словами, раніше тариф для СЕС, введених в експлуатацію до 2015 року (як, зокрема, станції CNBM), уже був знижений на 45%.
«Їх у 2015 році вже урізали на 45%, зараз урізали ще на 5%. Тобто сумарно урізали на 50%, це вже друге урізання», — пояснив Герус.
Інші компанії, за словами Геруса, в 2017-2019 роках iшли «під ніж» на 15%. Зараз же, як заявив керівник профільного комітету, після всіх зменшень тарифів на 50% для всіх станцій тариф став справедливим.
А от чи погодиться з ним бізнес, ми побачимо вже найближчим часом, аналізуючи обсяг інвестицій у цей вид енергетики.

03.09.2020